Досвід

Інтерактивні методи навчання – запорука розвитку творчої особистості

   

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння,спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Сучасний стан  зв’язків України з іншими державами, вихід її до Європейського та світового простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб міжнародного спілкування.

Програма з англійської мови чітко визначає орієнтацію на потреби учня. Таке поняття, як автономія учнів за рахунок відповідності віку та інтересам, дозволить інтенсифікувати і покращити процес викладання. Оскільки результатом навчання учнів іноземної мови є формування у них навичок та умінь користуватися мовою як засобом спілкування, ключовим тут є принцип комунікативної спрямованості, головна функція якого полягає у створенні умов комунікації, відповідного психологічного клімату. Необхідно забезпечити дуже високу позитивну мотивацію учнів, стійкий інтерес до оволодіння англійською мовою. Знання іноземних мов є важливою передумовою для особистих культурних, професійних та економічних контактів.

Саме тому успішність реформування освіти в Україні сьогодні багато в чому залежить від швидкого напрацювання, апробації та популяризації моделей реального досвіду переходу від школи готових книжкових рішень до школи, в якій закладаються підвалини знань та умінь їх практичного використання, потреби в саморозвитку та інноваційній діяльності, спроможності реалізувати бажання адміністратора школи, вчителя, учня через партнерство в освіті як на рівні школи, так і через систему міжшкільної комунікації.

Останніми роками все частіше піднімається питання про застосування нових інформаційних технологій у школі. Це стосується не лише нових технічних засобів, але й застосування нових форм і методів викладання в процесі навчання. Оскільки основною метою навчання іноземних мов є формування та розвиток комунікативної культури учнів, навчання практичного оволодіння іноземною мовою, вчитель має створити сприятливі умови для кожного учня, вибрати такі методи навчання, що дозволили б усім без винятку виявити свою активність та творчість.

Засобами іноземної мови можна і треба розвивати навички творчого мислення дітей. Але творче мислення не є самоціллю, а лише інструментом розвитку мовленнєвих знань, умінь та навичок. Коли учні інтерактивно працюють з будь-якою інформацією, вони вчаться мислити, тренують інтелектуальні здібності, не помічаючи, що їхнім інструментом є саме іноземна мова. Набуті навички учні використовують для розвитку власного творчого потенціалу: чим більше вони займаються і вміють, тим легше їм створювати власні творчі зразки мовленнєвої діяльності. Школа має  бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можливо, створюючи інтерактивне середовище.

Слово“інтерактив”- (пер. з англійської “inter”-“взаємний”, “act” –діяти). Інтерактивний метод – це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.

Практичне значення досвіду

визначається інтеграційними процесами України до єдиного науково-освітнього простору Європи та замовленням суспільства на конкурентоспроможну особистість, яка володіє іноземними мовами. Даний досвід може бути впровадженний у процес реалізації засад інтерактивного підходу у процесі формування мовних і мовленнєвих компетенцій учнів в умовах вивчення англійської мови у загальноосвітніх навчальних закладах. Тема досвіду охоплює ряд аспектів методики застосування інтерактивного підходу при вивченні англійської мови та має перспективи подальшого розвитку.

Основна ідея досвіду, її інноваційна значущість.

Сучасні реалії вимагають  радикальних змін у галузі навчання іноземних мов. Концепція навчання іноземних мов передбачає опору на фундаментальні досягнення сучасних дидактичної, психологічної, методичної наук, враховує те, що різні точки зору функціонують на основі взаємодоповнюваності та набувають максимальної ефективності за певних умов організації навчального процесу. Провідною є практична мета, спрямована на формування в учнів комунікативної компетенції, яка визначає мову як засіб спілкування.

Оскільки стратегією української освіти проголошено мету – створення умов для самореалізації, що дає учневі змогу бути самодостатнім і самобутнім та навчатися як він може і бажає, то вчитель повинен створити умови для найкращої реалізації його намірів.

Організаційною та педагогічною формою процесу навчання і виховання є урок. Відповідно методики викладання сучасного уроку, я працюю над темою: « Використання інтерактивних технологій для розвитку творчої особистості школярів на уроках англійської мови». Ця тема привернула мою увагу і, на мою думку, є дуже актуальною сьогодні. Адже сучасний вчитель повинен використовувати такі методи і технології у своїй практиці, щоб учням було цікаво і ненав’язливо вивчати англійську мову. А головне – щоб була результативність у навчанні і легко запам'ятовувався матеріал.

Інтерактивні  технології ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії і дають можливість педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Завдяки таким сучасним технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати продумані рішення, а отже, відбувається постійна співпраця всіх учнів класу у ході уроку. При цьому учень і вчитель – рівноправні, тобто знають, вміють і здійснють свою діяльність разом, чудово розуміючи, що вони роблять і для чого.

Готуючись до уроків, я ретельно продумую кожний етап уроку, підбираючи відповідну до теми наочність, форми роботи, інформацію, яка приверне увагу учнів і не залишить їх байдужими.

На мою думку, урок не може існувати без сучасних інноваційних технологій. Тому на своїх уроках я використовую різні інтерактивні форми роботи. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів і вчителя.

Під час уроку  я використовую різні види інтерактивної діяльності, наприклад, «Мозковий штурм». Ця форма інтерактивної діяльності є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Такий вид роботи спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Наприклад, у восьмому класі під час вивчення теми «Music» організувала роботу у такий спосіб. Клас розділила на дві групи. Одна група записує переваги музики, а інша-недоліки музики.

a)      What is a good and what is bad about music?

Advantages	Disadvantages
1. Music helps us to relax and stay calm. 2. It helps people to forget about the problems of their everyday life. 3. Sometimes it helps to remember good things. 4. Music develops a creative personality. 5. It reminds us of home. 6. It makes us energetic.	1. It can be annoying. 2. It can be irritating. 3. Some people don't like when it's noisy. 4. Sometimes it brings bad memories. 5. Music can make us nervous. 6. It disturbs us while sleeping or working.

b) Where can we listen to music?

Кожна команда записує свої ідеї і потім члени обох команд обмінюються своїми думками.

I can listen to music	- at home;
	- at the parties;
	- at the cafe;
	- in the car;
	- on the street;
	- at the store;
	- at school;
	- at the concerts.

Подобається учням гра "Hot potatoes". Кидаючи по черзі одне одному м’яку іграшку,  учні кажуть слово українською мовою і кидають іграшку тому, хто має його перекласти англійською. А потім цей учень каже своє слово і кидає іграшку наступному. Все має відбуватися дуже швидко, оскільки учень, який вагається з відповіддю, може "обпектися".

Я використовую таку гру ще й для закріплення та автоматизації дій учнів у говорінні. Тобто один учень ставить запитання за темою і передає іграшку іншому, а той, в свою чергу, дає відповідь і ставить своє запитання, передаючи іграшку наступному. Гра проходить у швидкому темпі, дітям цікаво й відчувається результативність методу.

Під час своїх уроків використовую також інтерактивну технологію "Мікрофон", яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію. Роботу організовую в такий спосіб. Спочатку ставлю класу запитання. Наприклад, у восьмому класі з теми “Sport”.

- «Life without sport would be a mistake».

  Do you agree with this quotation? Why?

Даю мікрофон учневі, який висловлює свою думку і передає мікрофон іншому учневі. Має право говорити тільки той учень, у кого мікрофон.

На своїх уроках практикую цю технологію таким чином: учень може поставити своє запитання з даної теми і передає мікрофон однокласнику, який повинен відповісти на поставлене запитання. Це допомагає налагодити творчу та робочу атмосферу в класі і забезпечує високу результативність.

Дуже цікава інтерактивна технологія, як «Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування або обговорення дискусійних питань.

Зокрема, у четвертому класі для інтенсивної перевірки обсягу вивченого матеріалу за темою «Ступені порівняння прикметників» я використала саме цю технологію. У внутрішньому колі учні отримали надписи з вищим ступенем прикметників: taller, happier, funnier, shorter, bigger, younger, older. У зовнішньому колі учні отримали надписи – Аre you…? При цьому учні зовнішнього кола ставили запитання: - Are you tall? Учні внутрішнього кола відповідали: - I am taller (shorter, bigger...).

Після отримання відповіді учні зовнішнього кола за моїм сигналом пересувались, опиняючись перед новим партнером. Мета гри – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

Така інтерактивна технологія допомагає добре вивчити й закріпити граматичний матеріал, адже дітям цікаво отримувати знання невимушено. І це дає свою результативність. Дана технологія актуальна не тільки для вивчення й закріплення граматичного матеріалу, а також для опрацювання нових ЛО та модельних фраз.

Діти шкільного віку хочуть, щоб їх любили, цінували однолітки, прагнуть почуватися часткою групи. Тому на своїх уроках я часто використовую метод ранкової зустрічі. Оскільки вітання є простим і природнім, воно є першим компонентом ранкової зустрічі. Вітання адресується кожній дитині по черзі, вербально або не вербально всіх запрошую до спілкування. Під час вітання кожна дитина з повагою звертається до інших на ім’я; в колі створюється доброзичливий настрій. Діти усвідомлюються свою важливість і допомагають іншим відчувати себе членами групи, яких цінують.

  Існують різноманітні стилі та форми вітання.

«Передавання іграшки»– в той час, як окремі діти вітають один одного, по колу передається м’яч, пряжа або нитка, або якась інша іграшка, що може мати особливе значення.

«Створення спільної сітки» – м’яч чи пряжу кидають хаотично один до одного, одночасно вітаючись. Коли нитка передається від одного учасника до іншого, кожен з них деякий час тримає її, перш ніж кинути в новому напрямі.

«Абеткове вітання» – учні вигукують свої імена в абетковій послідовності. Якщо хтось вигукнув ім’я поза чергою, вітання має початися з початку. З дорослішими учнями такі дії можна організувати у зворотній послідовності.

«Назви сусіда» – вітання починається з називання імені особи, яка сидить праворуч, після чого промовляється привітання.

Обмін інформацією – другий компонент. Діти висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми для обговорення. Учні мають змогу дізнатися щось один про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають учасникам змогу навчатися впевнено говорити і слухати. Кожна дитина може ставити запитання чи коментувати.

Це корисний підхід для обговорення делікатних або спірних питань, що стосуються класу, школи або більш широкої спільноти. Наприклад, я пропоную такі теми для цілеспрямованого обговорення:

·                     створення класних правил;

·                      поведінка у школі;

·                     вирішення конфліктів і складних ситуацій.

Групове заняття – третій компонент. Розпочинається після спокійного періоду обміркування інформації. У групі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях.

Я використовую такі групові заняття:

«Доторкнись до червоного». Розподіляю учнів на групи по 10 осіб. Вони можуть розпочати гру в колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами "Доторкнись до червоного!" (можна використовувати набір кольорових карток). Діти мають торкнутися червоного кольору на своєму одязі або на одязі інших. Учні можуть торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо.

Потім ведучий називає інший колір, наприклад: "Доторкнись до жовтого!". Учні, продовжуючи триматися за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Протягом гри спонукаю дітей допомагати один одному торкатися відповідних кольорів. У цій грі не має тих, які програли або вибули з гри! Ця гра – зусилля усієї групи.

«Створення власного оповідання». Вчитель розпочинає оповідання одним реченням, а учасники  групи разом продовжують оповідання за допомогою свого речення. Вчитель озвучує наступне, а група продовжує знову. Оповідання повинне мати логічно викладену послідовність подій чи опису.

«Уявіть це!». Один із учнів вибирає малюнок. Не показуючи іншим дітям, він має детально описати його. Інші діти намагаються відтворити малюнок. Забезпечую учнів кольоровими олівцями, маркерами, фарбами, папером тощо. Потім прошу групу продемонструвати свої результати.

«Цікаві статті!». Пропоную учням «зробити передплату» на цікаві статті. Заздалегідь прошу  вдома відшукати цікаву інформацію в пресі, яка зацікавить їх однолітків. Під час групової діяльності учні по черзі переглядають статті з газет, журналів, уривки з книжок, які вони прочитали, повідомляючи іншим їх зміст. Решта учнів діляться своїми думками та почуттями щодо представленої інформації.

Поряд з інтерактивними технологіями значну увагу я приділяю використанню проектних технологій у навчальному процесі. Адже проект – цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу над планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту. Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, а робота над навчальним проектом – це практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Учень усвідомлює свою роботу так: “Все що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати”. Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями й навичками засобів.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну чи групову, яку учні використовують протягом визначеного відрізка часу. Технологія проектування має на меті розв’язання учнем якої небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки і творчості.

Суть проектної технології полягає в тому, щоб стимулювати інтерес учнів до певних проблем, спонукаючи оволодіння певною сумою знань, через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування одержаних знань.

У наш час проектування стає інтегрованим компонентом цілком розробленої та структурованої системи освіти. Під час організації навчального проектування вчитель виконує такі функції:

·                     допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;

·                     сам є джерелом інформації;

·                     координує весь процес роботи над проектом;

·                     підтримує та заохочує учнів;

·                     підтримує пошукову активність учнів у роботі над проектом.

Пропоную розглянути приклади використання проектних технологій на уроках англійської мови.

У четвертому класі під час вивчення теми «My Family» учні готували проектну роботу таким чином: малювали родовідне дерево, на якому розміщували в правильній послідовності своїх рідних: від бабусів і дідусів до двоюрідних сестер та братів. Для цього вони використовували маленькі фотографії або малюнки членів родини, які підписували. а на уроці учні захищали свої роботи, зачитуючи опис своєї родини перед класом.

У шостому класі учні готували проектні роботи за темою «Why is it interesting to me?». Мова йшла про шкільні предмети і потрібно було назвати причину, з якої їм подобається той чи інший предмет.:

Music	History	Arts	English	Literature

Учні захищали свої роботи, розповідали своїм однокласникам, який, на їхню думку, предмет  є найбільш корисний і цікавий. Відповідно, вислуховуючи розповідь, учні ставили такі запитання:

·                     What subjects do you like? Why?

·                     What is your favourite subject? Why?

·                     What do you like better English or Math? Why?

·                     Do you like PT? Why?

Учні одинадцятого класу готували проектні роботи – лозунги з теми "No Drugs" . У своїх роботах учні відтворили особисте ставлення до шкідливих звичок.

Захист робіт проходив у формі «круглого столу». Учні ставили запитання, активно давали відповіді, доводили свою точку зору щодо негативного впливу шкідливих звичок на організм людини.

Хочу відмітити, що подібні проекти-вправи допомагають учням активізувати ЛО з вивченої теми, автоматизувати дії учнів у говорінні, монологічному мовленні.

Використовую на уроках також інформаційні проекти. Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів. Учні виготовляють проекти, де описують свою літню подорож, своїх друзів, відомих співаків, акторів, супроводжуючи розповідь фотографіями, сюрпризами. Такі проекті технології дозволяють проявити учням свої творчі можливості, проявити максимум знань.

Практикую також ігрові проекти, які допомагають учням розкрити свої таланти, ігрові здібності, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаціями. Моїм вихованцям дуже подобається відчувати себе в ролі акторів. При цьому дуже добре автоматизуються дії учнів у діалогічному мовленні та говорінні, а крім того, закріплюється лексичний матеріал.

Наукова основа досвіду.

 Інтерактивний підхід вимагає відкритої атмосфери співпраці й активної участі учнів у процесі їх навчання на уроці. Ключові цілі того, що є значимими компонентами  у  інтерактивному навчанні, були добре підсумовані  методистами:

·         в учнів стимулюються когнітивні процеси;

·         учні беруть активну участь у процесі навчання;

·         учнів заохочують висловлювати свої думки, виражати свої почуття і використовувати свій досвід;

·         учні беруть участь в навчальній діяльності, яка імітує або створює реальні ситуації;

·         учнів заохочують працювати разом;

·         учнів заохочують брати на себе відповідальність за власне навчання і розвивати вміння вчитися;

·         учитель виконує різні ролі - інформант, консультант, спостерігач - на різних етапах уроку.

Особливості педагогічної системи носія досвіду.

Педагогічна система  базується на таких принципах:

·         цілісності (в процесі роботи створюється цілісна система уявлень про цілі, задачі і способи організації навчальної діяльності);

·         системності (елементи моделі взаємозалежні і доповнюють один одного);

·         діалогічності і співробітництва (живе, відкрите, рівноправне спілкування дає можливість глибокого осмислення нового змісту);

·         пріоритетності інтерактивних методів навчання над репродуктивними;

·         саморозвитку (навчання, спрямоване на розвиток потреби в самозміненні);

·         рефлексивності (особистісна і професійна рефлексія сприяють формуванню нових цінностей, нових принципів дій).

Суть досвіду.

Інтерактивна методика має на меті, в першу чергу, навчити людину протягом короткого часу розмовляти іноземною мовою, уміти спонтанно висловлювати свою думку.

Виходячи з цієї мети намагаюся будувати увесь процес навчання:

·         основну частину уроку учні не слухають і пишуть, а говорять;

·         учитель лише непомітно «диригує» процесом говоріння учнів;

·         увесь урок відбувається як жива бесіда, в якій беруть участь усі учні;

·         на початковому етапі навчання вчитель не жадає від учнів говорити тільки правильно (звичайно, це й неможливо); заохочується говоріння з

·         помилками (вважається, що найголовніше – «розговорити людину», зламати психологічний бар’єр перед миттєвим і спонтанним висловлюванням думок іноземною мовою;

·         живе мовлення підводиться до русла граматичних правил;

·         виправляються помилки.

Велику увагу приділяю груповій та парній роботі.

Із практики своєї роботи можу зазначити, що великий інтерес для навчання іншомовного спілкування представляє аналіз сполучення в мовній взаємодії носіїв мови мовних і немовних засобів спілкування (міміки, жестів, рухів тощо) з обліком їх національно-культурної специфіки.

Інтерактивні вміння мають творчий характер, так як у різних ситуаціях щоденного спілкування, які все ж таки будуть для людини новими, прийдеться по-новому  шукати мовні засоби.

Одним із прийомів навчання учнів ІМ є використання комунікативно-діяльнісних  заходів на уроках іноземної мови. Відмінною рисою комунікативно-діяльнісних заходів є комунікативна свобода учнів і можливість самостійної реалізації творчого потенціалу.

Стартовими для використанна інтерактивних методів є реальні життєві ситуації. Для цього у процесі  використовую прийоми, які забезпечують реальне спілкування в навчальній обстановці: вирішення проблемних завдань, дискусії, складання розповідей, рольові ігри, які достатньо відомі в теорії та практиці як вітчизняної, так і зарубіжної методики навчання  ІМ.

Якщо говорити про результативність використання інтерактивних технологій на уроках, слід зазначити, що, працюючи в умовах особистісно-орієнтованого навчання, я виробила для себе правила, які допомагають мені робити уроки яскравими і творчими:

·                     Вчити учнів, тому що це задоволення для мене.

·                     Робити все невимушено, радісно і з ентузіазмом.

·                     Бути для учнів другом, порадником, цікавим  співбесідником.

·                     Навчати цілеспрямовано й організовано.

·                     Довіряти учням і давати їм зрозуміти це своїм ставленням.

·                     Використовувати якнайбільше наочного матеріалу.

У своїй практиці я органічно поєдную урок, домашню і позакласну роботу, яка забезпечує ефективне формування комунікативних навичок і вмінь, сприяє розвитку в учнів самостійності, комунікативно-пізнавальної й соціальної активності.

Слід зазначити, що інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований, очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові й навчальні умови та процедури, за допомогою яких досягають запланованих результатів.

Інтерактивні та проекті технології навчання допомагають мені як вчителю не тільки розвивати в учнів мовленнєві навички і вміння, а й формувати в них інтелектуальні та мовленнєві здібності.

Значну увагу приділяю розвитку культури спілкування, збагачуючи уявлення учнів про країни, мова яких вивчається, поглиблюючи їхні лінгвокраїнознавчі знання. При цьому проводжу активну діяльність, спрямовану на виховання позитивного ставлення до чужої мови, культури, відбувається постійне порівняння елементів культури й побуту своєї країни і країн, мовою яких учні оволодівають. Формується поняття про роль мови як елемента культури народу і про потребу користування нею як важливим засобом міжкультурного спілкування.

Використані джерела:

1.      http://www.slideboom.com/presentations/

2.       http://docus.me/d/228277/